СУДОВА ПРАКТИКА. ОБШУК.

Обшук - слідча дія, яку проводить слідчий або прокурор, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

В практиці часто трапляється, що обшук проводять оперативні працівники за наявності доручення. Однак, це не відповідає вимогам закону, про що зазначено в Постанові ВС у справі №466/896/17 від 29.01.2019.

Відповідно до ч.1 ст.236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів.

КПК України визначає коло осіб, які мають право бути присутніми під час проведення такої слідчої дії, та вказує, що обшук уповноважені проводити виключно слідчий або прокурор згідно з ухвалою суду.

Касаційний кримінальний суд вважає незаконним, коли безпосередньо слідчий або прокурор обшук не проводять, а доручають його проведення оперативним працівникам.

Верховний Суд зауважив, що ухвалою слідчого судді дозвіл на проведення обшуку у квартирі засудженого було надано слідчому. Але обшук був проведений оперативним підрозділом кіберполіції без участі слідчого.

Апеляційний суд вважав такі дії законними за наявності у матеріалах кримінального провадження доручення на проведення обшуку, виданого слідчим.

Але згідно положення ч.1 ст.236 КПК України, не передбачено можливості виконання ухвали про дозвіл на обшук ніким іншим, окрім слідчого чи прокурора. Також, згідно ухвали слідчого судді, дозвіл на проведення обшуку надано саме слідчому, а не оперативним підрозділам.

Отже, положення п.3 ч.2 ст.40 КПК України про наявність у слідчого права доручати проведення слідчих дій оперативним підрозділам в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки прямо суперечать вимогам закону щодо порядку проведення обшуку.

Таким чином, за результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла наступного висновку.

• За змістом ч. 1 ст. 236 КПК виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене в порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК відповідним оперативним підрозділам.

• З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів, однак це не звільняє їх від обов'язку особистого виконання обшуку.

• У випадку проведення обшуку іншими особами, окрім слідчого чи прокурора, вказане слід вважати суттєвим порушенням умов обшуку, результати обшуку у відповідності з вимогами ст. ст. 86, 87 КПК не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатися суд при ухваленні обвинувального вироку, як на доказ.

Адвокати Vertis Law Firm захищають права клієнтів, швидко надають правову допомогу при проведенні обшуку та інших слідчих дій. Звертайтесь, довіряйте справи професіоналам!