Штрафи під час карантину

   Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 на всій території України введено карантин, з метою спонукання громадян та підприємців або юридичних осіб (суб'єктів господарювання) дотримуватись карантинних вимог. Державою (законодавцем) внесено зміни, а саме до ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), в якій йдеться про порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. За такі адміністративні порушення передбачається накладення штрафу на громадян від 17 000 до 34 000 гривень, а на посадовців - від 34 000 до 170 000 гривень. Не зважаючи на всю серйозність та відповідальність ситуації, тенденції судової практики починають показувати те, що протоколи про такі правопорушення часто-густо складаються незаконно та без належних на те підстав. Для розуміння самої ситуації варто навести приклад із самої судової практики. Станом на 06.04.2020 в Єдиний державний реєстр судових рішень було внесено 402 постанови судів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Із 402 постанов про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину тільки 32 постановами особи визнані винними і оштрафовані.

         Стаття 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства. Додатково звертаємо увагу, що органи місцевого самоврядування також можуть приймати рішення з питань боротьби з інфекційними хворобами, порушення і за порушення таких рішень може, також наставати адміністративна відповідальність. Особою, яка несе відповідальність за ст. 44-3 КУпАП, є будь-яка фізична особа, яка зокрема, порушує правила карантину. Притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП починається зі складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказані протоколи мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, органів охорони здоров'я, органів державної санітарно-епідеміологічної служби, посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад. Загалом вбачається, що протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 44‑3 КУпАП здебільшого складають саме працівники поліції. Тому зупинимось саме на цих випадках. Після оформлення протоколу та доданих до нього матеріалів орган поліції направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення. Розглядаючи справу суддя повинен, з'ясувати, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу й доданих до нього матеріалів встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Випадки, неправильності складання протоколу за ст. 44-3 КУпАП та неможливості у зв'язку з цим правильно встановити фактичні обставини справи:

• У протоколі неправильно вказана суть адміністративного правопорушення (тобто чому саме було складено протокол). Також для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення.
• До протоколу не долучено достатніх доказів (до протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції повинні долучити докази, які можуть підтвердити факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП).
• Протокол складено щодо особи, яка не може нести відповідальність за порушення ст. 44 3 КУпАП (наприклад, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб'єктів господарювання, які приймають відвідувачів не можуть нести працівники таких суб'єктів господарювання, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб'єкта господарювання, у якому працюють).

     У випадку неналежного складання працівниками поліції протоколу та недолучення до нього достатніх доказів, як про це було зазначено вище, рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі (або направлення адміністративного матеріалу для належного оформлення), у яких звертати увагу судді на зазначені недоліки.

     Молодший радник VertiS LF Усольцева Софія