Кодифіковані принципи професійної поведінки суддів

Все що сказано про судову реформу, оцінювання суддів, їх компетентність та доброчесність в засобах масової інформації, озвучено по телебаченню та на відомих юридичних сайтах ми маємо з вами змогу перевірити. Прочитали, почули, зіставили з власним досвідом після участі в судовому засіданні і ось маємо уже власну думку щодо того, як рухається система правосуддя.

Колеги, хто з нас не чув про Бангалорські принципи? Ну, звичайно, судді посилаються на їх норми у судових рішеннях, а адвокати - в апеляційних скаргах.

Мої знайомі, які були кандидатами на посаду судді та першими пройшли стаціонарне навчання в Школі суддів України в 2013 році розповідали, як детально повинні були вони знати всі ці принципи, буквально постатейно, оскільки за результатами навчання кожного блоку проводили онлайн тестування без можливості підглянути в підручник чи законодавчу базу.

Нам не нові Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 року. Економічна і соціальна рада ООН у своїй резолюції 2006/23 від 27.07.2006 року закликала країн-учасниць в рамках їхнього внутрішнього законодавства рекомендувати своїм судовим органам враховувати Бангалорські принципи в процесі модифікації чи розробки норм професійної поведінки та етики працівників судової системи. Як наслідок цих дій, ми маємо Кодекс суддівської етики, затверджений 22.02.2013 року на XI черговому з'їзді суддів України. А 02.06.2016 року парламент ухвалив у цілому проект конституційних поправок щодо реформи правосуддя. "Ми перезавантажуємо судову систему. На місце суддів прийдуть чесні, незаангажовані, неполітизовані, патріотичні та професійні люди", - заявив президент України.

Отже, судді всіх поколінь дізналися про Бангалорські принципи під час періодичного навчання в школі суддів України, в її регіональних відділеннях, а також після проходження кваліфікаційного оцінювання, не виключено, що і самостійно без будь-якої програми. Та чи всі їм слідують?

Доречно згадав прислів'я: «Одна крапля отрути заражає всю бочку вина».

В одному з останніх судових засідань був шокований сміливою поведінкою судді та надмірною зухвалістю, проявленою до учасників судового процесу. Суддя дозволила собі давати оцінку та коментарі стороні позивача, як не пощастило їм з представником відповідача зустрітися в процесі. Дослівно: «Не дай Бог знаходитись на місці позивачів, що в душі робиться...мені боляче, вибачте будь-ласка його обговорювати». Слова суддя не підбирала та відкрито принизила сторону відповідача, можливо враховуючи свій великий досвід при розгляді справ. Представник відповідача завив відвід, суд в ухвалі зазначив, що вважає обставини відводу надуманими, перекрученими та невірно трактованими у своєму розумінні. А вислів судді вилучений із повного завершеного речення та йому наданий інший зміст.

Як тут бути, якщо відповідно до п.1.2, 5.2 Бангалорських принципів, при виконанні своїх судових обов'язків суддя не повинен словами чи поведінкою демонструвати прихильність чи упередженість до будь-якої особи чи групи осіб, керуючись причинами, що не стосуються справи. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення, що забезпечує рівне ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків.

Інший випадок в судді при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, знову ж таки з ознаками приниження та заздрощів в бік правопорушника. Часто в судах існує практика, що справи про адміністративні правопорушення розглядає не суддя, а його помічник, чи, навіть, секретар.

Одного робочого ранку, правопорушник прийшла на судове засідання до суду, для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення складеного за ст. 124 КУпАП.

Помічник одразу призначила штраф та судовий збір і видала квитанції. Правопорушник не погодилась, їй запропонували зачекати в коридорі приходу судді. Через деякий час суддя прийшла на роботу та правопорушницю запросили до кабінету. Скажу, що правопорушниця була шокована неадекватною поведінкою. Суддя, не відкриваючи матеріалів справи стала кричати на неї, що вона (суддя) не бачить своїх дітей, що у неї багато справ, стала порівнювати, що лікарі (правопорушник лікар) отримують стаж і гідну зарплату. А коли суддя дізналася марку автомобіля правопорушниці, то її агресія сягала критичного рівня. Все дійство мало вигляд stand-up comedy, тільки тут не було смішно.

Як же бути з принципом об'єктивності судді, що є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Це проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Тобто, згідно пунктів 2.1, 2.2 при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів. Також в п.1.6 зазначено, що суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.

Також є інший випадок. Позивач в адміністративному позові подав дуже об'ємну заяву про відвід та просив суд зачитати вголос, при цьому проводив відео зйомку за допомогою камери телефону. На пропозицію зачитати самостійно свою заяву позивач відмовився, посилався на стан здоров'я та просив суд доповісти зміст заяви. Одному лише судді відомі почуття, коли читаєш заяву, з вкрай негативною оцінкою самого себе і з доволі таки образливими висловами, які завуальовані в законодавчі норми Бангалорських принципів, кодекс етики та присягу судді. Як сторонній спостерігач хочу відмітити, що не дивлячись на тиск сторони, суддя стримав будь-яке вираження емоцій, їх прояву не було ні на обличчі, ні в голосі.

Тут, звісно, суддя, відповідно до п.3.1 демонструє поведінку бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Враховуючи принцип компетентності та старанності, відповідно до п.6.6. суддя підтримує порядок та дотримується етикету в процесі всіх судових розглядів та поводить себе терпляче, гідно та ввічливо по відношенню до сторін судового засідання, присяжних, свідків, адвокатів та інших осіб, з якими суддя спілкується в своїй офіційній якості. Адже поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

І якщо в законодавстві передбачено проведення аудіо/відео фіксації процесу, то відповідно до п.3.2 недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.

Всі описані ситуації взятті з робочих буднів, проведених в стінах суду. Знаю, що у вас теж є подібні випадки.

При всій повазі до суддів, які працюють в важкі часи реформи, ми не повинні втрачати принципи людяності і не зайвим буде всім нам згадати Бангалорські принципи поведінки суддів, Кодекс суддівської етики завчасно, до видалення суду в нарадчу кімнату

Що ж, в Україні діє закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 року, який визначає засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Однак судді мають пам'ятати, що їх перевірка щоденна в їх діяльності.

P.S. Далі буде.

Адвокат, керуючий VetiS LAW FIRM

Дмитро Шапарьков